верв

-і, ж.

Давньоруська сільська поземельна громада, члени якої були зв'язані круговою порукою.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. верв — верв іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. верв — І, ж. Давньоруська сільська поземельна община, члени якої були зв'язані круговою порукою. Щоб раювали тонкоспіві верві із полювань...(ЗД:72). Словник поетичної мови Василя Стуса
  3. верв — ВЕРВ, і, ж., іст. У IX–XIII ст. – давньоруська сільська поземельна громада, члени якої були зв'язані круговою порукою. Приславське городище – людне городище, як і вся приславська верв. Є його, люду, за загорожею, є й поза загорожею (Д. Словник української мови у 20 томах
  4. верв — Мотуз Словник застарілих та маловживаних слів
  5. верв — ВЕРВ, і, ж. Давньоруська сільська поземельна община, члени якої були зв’язані круговою порукою. Спільним добром верві були лісові вгіддя та вигони (Іст. СРСР, І, 1956, 34). Словник української мови в 11 томах