веретенник

верете́нник

-а, ч.

1》 Той, хто виготовляє веретена.

2》 Рід птахів ряду сивкоподібних.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. веретенник — верете́нник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. веретенник — ВЕРЕТЕ́ННИК, а, ч. Майстер, який виготовляє веретена. Була ще з часів Київської Русі професія така – веретенник. Зараз лише прізвища нагадують про неї (із журн.). Словник української мови у 20 томах
  3. веретенник — ВЕРЕТЕ́ННИК, а, ч. Той, хто виготовляє веретена. Словник української мови в 11 томах