веретенник
ВЕРЕТЕ́ННИК, а, ч.
Майстер, який виготовляє веретена.
Була ще з часів Київської Русі професія така – веретенник. Зараз лише прізвища нагадують про неї (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- веретенник — верете́нник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- веретенник — -а, ч. 1》 Той, хто виготовляє веретена. 2》 Рід птахів ряду сивкоподібних. Великий тлумачний словник сучасної мови
- веретенник — ВЕРЕТЕ́ННИК, а, ч. Той, хто виготовляє веретена. Словник української мови в 11 томах