веретенник

ВЕРЕТЕ́ННИК, а, ч.

Майстер, який виготовляє веретена.

Була ще з часів Київської Русі професія така – веретенник. Зараз лише прізвища нагадують про неї (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. веретенник — верете́нник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. веретенник — -а, ч. 1》 Той, хто виготовляє веретена. 2》 Рід птахів ряду сивкоподібних. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. веретенник — ВЕРЕТЕ́ННИК, а, ч. Той, хто виготовляє веретена. Словник української мови в 11 томах