веретінник
вереті́нник
-а, ч.
Прилад для змотування ниток із веретена на мотовило.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- веретінник — вереті́нник іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- веретінник — Вереті́нник, -ка; -нники, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- веретінник — ВЕРЕТІ́ННИК, а, чол. Прилад для змотування ниток з веретена на мотовило. Словник української мови в 11 томах
- веретінник — Веретінник, -ка м. 1) Часть ручного млина. Шух. I. 103. 2) Снарядъ, употребляемый при сматываніи витокъ съ веретена на мотовило: на четырехугольной деревянной подставкѣ — лавиці стоитъ вилки — розсоха, которыя своимъ хвостом укрѣплены въ подставкѣ... Словник української мови Грінченка