вертиго

верти́го

невідм., с.

Запаморочення (голови).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вертиго — ВЕРТИ́ГО, невідм., с., мед. Хворобливе відчуття руху власного тіла в просторі або навколишніх предметів стосовно тіла; запаморочення. Словник української мови у 20 томах