верховець

верхове́ць

-вця, ч., діал.

Вершник.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. верховець — Верховець, -вця м. = верхівень. Он по полю верхівцем літає. Словник української мови Грінченка