верховець

Верховець, -вця

м. = верхівень. Он по полю верхівцем літає.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. верховець — -вця, ч., діал. Вершник. Великий тлумачний словник сучасної мови