верховий
Верховий, -а, -е
1) Верховой. Да сто коней верхових, а сімдесят возових. Макс.
2) с. м. Верховой; всадникъ. Послали верхового, щоб подав звістку. Дали проїхати верховим і ридванові. К. ЧР. 74.
3) верховий вітер. Сѣверовосточный вѣтеръ. О. 1862. V. Кух. 37.
4) верхові вила. Вилы, которыми подаютъ сѣно на высокіе стоги и скирды. Грин. ІІ. 86.
5) верхова хата. Хата съ соломенной крышей, въ противоположность землянкѣ. Херс.
6) — хвиля. Гарасько ж на талан і диво якось до берега прибивсь. Чи з ломом він туди заплив, чи хвиля верхова прибила? Мкр. Г. 7.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- верховий — верхови́й 1 прикметник той, що зверху; стос. верхової їзди верхови́й 2 іменник чоловічого роду, істота вершник Орфографічний словник української мови
- верховий — -а, -е. 1》 Стос. до верху (у 1 знач.); який міститься, перебуває, діє і т. ін. зверху, нагорі. 2》 Пов'язаний з пересуванням верхи. Верховий кінь. 3》 Який їздить верхи. || у знач. ім. верховий, -вого, ч. 4》 Який міститься, знаходиться і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- верховий — 1. див. верхівець 2. це вітер Словник чужослів Павло Штепа
- верховий — ВЕРХОВИ́Й, а́, е́. 1. Стос. до верху (у 1 знач.); який міститься, перебуває, діє, водиться і т. ін. зверху, нагорі. Верхове гілля того гаю витикалося з-за зеленої гори (І. Нечуй-Левицький); Білі верхи, срібні стоги, сиві сіна верхові (В. Словник української мови у 20 томах
- верховий — див. верхній; вершник Словник синонімів Вусика
- верховий — ВЕ́РХНІЙ (який міститься, знаходиться, відбувається тощо зверху, вище чого-небудь), ГОРІ́ШНІЙ, ВЕРХОВИ́Й, ВЕРШИ́ННИЙ, ВЕРХОВИ́ННИЙ. На верхніх поличках знаходжу в слоїках сало і макарони (М. Словник синонімів української мови
- верховий — ВЕРХОВИ́Й, а́, е́. 1. Стос. до верху (в 1 знач.); який міститься, перебуває, діє і т. ін. зверху, нагорі. Верхове гілля того гаю витикалося з-за зеленої гори (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах