верхолаз
верхола́з
-а, ч.
Робітник, який працює на великій висоті.
|| Людина, що любить лазити на високі предмети (дерева, будинки і т. ін.).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- верхолаз — верхола́з іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- верхолаз — ВЕРХОЛА́З, а, ч. 1. Робітник, який працює на великій висоті. На домні постать верхолаза, немов пір'їнка між хмарок (В. Сосюра); На сорокаметровій висоті бригада теслярів-верхолазів розбирає і повільно спускає вниз дерев'яні підмостки (з газ.). Словник української мови у 20 томах
- верхолаз — ВЕРХОЛА́З, а, ч. Робітник, який працює на великій висоті. На домні постать верхолаза, немов пір’їнка між хмарок (Сос., Близька далина, 1960, 38)... Словник української мови в 11 томах
- верхолаз — Верхолаз, -за м. Любящій лазить по крышамъ, деревьямъ. Рк. Левиц. Словник української мови Грінченка