1. Словник української мови у 20 томах

верхолаз

ВЕРХОЛА́З, а, ч.

1. Робітник, який працює на великій висоті.

На домні постать верхолаза, немов пір'їнка між хмарок (В. Сосюра);

На сорокаметровій висоті бригада теслярів-верхолазів розбирає і повільно спускає вниз дерев'яні підмостки (з газ.).

2. Той, хто лазить на високі предмети (дерева, будинки і т. ін.).

Хоч який з мене добрий був верхолаз, а довелося кілька разів відпочивати, поки вибрався я на самий верх димаря (Л. Смілянський);

Мирон підходить до ліжка, .. прикриває босі ноженята семилітнього верхолаза Гнатка (М. Стельмах);

Дикі чорні ведмеді та панди живуть на деревах, харчуються листям, а добре переміщатися на висоті цим верхолазам допомагають міцні кігті (з наук.-попул. літ.);

Білка – відмінний верхолаз (з Інтернету).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. верхолаз — верхола́з іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. верхолаз — -а, ч. Робітник, який працює на великій висоті. || Людина, що любить лазити на високі предмети (дерева, будинки і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. верхолаз — ВЕРХОЛА́З, а, ч. Робітник, який працює на великій висоті. На домні постать верхолаза, немов пір’їнка між хмарок (Сос., Близька далина, 1960, 38)... Словник української мови в 11 томах
  4. верхолаз — Верхолаз, -за м. Любящій лазить по крышамъ, деревьямъ. Рк. Левиц. Словник української мови Грінченка