вершитися
верши́тися
-иться, недок.
1》 Закінчуватися чим-небудь у своїй верхній частині.
2》 Відбуватися, здійснюватися.
3》 Пас. до вершити.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вершитися — верши́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- вершитися — ВЕРШИ́ТИСЯ, и́ться, недок. 1. Закінчуватися чим-небудь у своїй верхній частині. Двері і мармурові коминки вершились великокняжими гербами (О. Словник української мови у 20 томах
- вершитися — ВІДБУВА́ТИСЯ (про дію, подію, явище тощо — мати місце), ТРАПЛЯ́ТИСЯ, ЗДІ́ЙСНЮВАТИСЯ, БУ́ТИ, ПРОХО́ДИТИ, ДІ́ЯТИСЯ, РОБИ́ТИСЯ, ЧИНИ́ТИСЯ, ІТИ́ (ЙТИ́), ВЕРШИ́ТИСЯ уроч., ДОВЕ́РШУВАТИСЯ уроч.; ОБХО́ДИТИСЯ без кого, чого (перев. з част. не); СТАВА́ТИСЯ (перев. Словник синонімів української мови
- вершитися — ВЕРШИ́ТИСЯ, и́ться, недок. 1. Закінчуватися чим-небудь у своїй верхній частині. Двері і мармурові коминки вершились великокняжими гербами (Стор., І, 1957, 370). 2. Відбуватися, здійснюватися. Переворот вершився.. Словник української мови в 11 томах
- вершитися — Вершитися, -шуся, -шишся гл. Завершаться, оканчиваться на верху. Мармурові комінки вершилися великокняжими гербами. Стор. МПр. 74. Словник української мови Грінченка