1. Великий тлумачний словник сучасної мови

вершкувати

вершкува́ти

-ую, -уєш, недок., с. г.

Зривати верхівку суцвіть і підчищати нижнє пожовкле листя в деяких сільськогосподарських культурах для посилення в них певних якостей.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вершкувати — вершкува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. вершкувати — ВЕРШКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., що, с. г. Зривати верхівку суцвіть і підчищати нижнє пожовкле листя в деяких сільськогосподарських культурах для посилення в них певних якостей. Овочівник пікірує розсаду, прополює культури. Словник української мови у 20 томах
  3. вершкувати — ВЕРШКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., с. г. Зривати верхівку суцвіть і підчищати нижнє пожовкле листя в деяких с.-г. культурах для посилення в них певних якостей. Коли з’являються бутони, рослини вершкують (Колг. енц., II, 1956, 15). Словник української мови в 11 томах