1. Великий тлумачний словник сучасної мови

вибухлий

ви́бухлий

-а, -е.

Дієприкм. акт. мин. ч. до вибухнути.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вибухлий — ви́бухлий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. вибухлий — ВИ́БУХЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до ви́бухнути. Над містом слався ядучий дим від пожежі, стовпом стояла курява від допіру вибухлих бомб (В. Кучер); Весь світ уже ніби просмердівся цим гарячим нудотним чадом вибухлих мін (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах
  3. вибухлий — ВИ́БУХЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до ви́бухнути. Над містом слався ядучий дим від пожежі, стовпом стояла курява від допіру вибухлих бомб (Кучер, Голод, 1961, 160). Словник української мови в 11 томах