вибуялий
ви́буялий
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до вибуяти.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вибуялий — ви́буялий дієприкметник Орфографічний словник української мови
- вибуялий — ВИ́БУЯЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до ви́буяти. Назриваю в гаю запашного зілля, .. вибуялих трав (В. Чумак); Вибуялі в штучному теплі овочі радували око (з газ.). Словник української мови у 20 томах
- вибуялий — ВИ́БУЯЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до ви́буяти. Назриваю в гаю запашного зілля, ..вибуялих трав (Чумак, Черв. заспів, 1956, 69). Словник української мови в 11 томах