вибуялий

ви́буялий

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до вибуяти.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вибуялий — ви́буялий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. вибуялий — ВИ́БУЯЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до ви́буяти. Назриваю в гаю запашного зілля, .. вибуялих трав (В. Чумак); Вибуялі в штучному теплі овочі радували око (з газ.). Словник української мови у 20 томах
  3. вибуялий — ВИ́БУЯЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до ви́буяти. Назриваю в гаю запашного зілля, ..вибуялих трав (Чумак, Черв. заспів, 1956, 69). Словник української мови в 11 томах