1. Словник української мови в 11 томах

вибуялий

ВИ́БУЯЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до ви́буяти.

Назриваю в гаю запашного зілля, ..вибуялих трав (Чумак, Черв. заспів, 1956, 69).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вибуялий — ви́буялий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. вибуялий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до вибуяти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вибуялий — ВИ́БУЯЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до ви́буяти. Назриваю в гаю запашного зілля, .. вибуялих трав (В. Чумак); Вибуялі в штучному теплі овочі радували око (з газ.). Словник української мови у 20 томах