1. Великий тлумачний словник сучасної мови

вибілювальний

вибі́лювальний

-а, -е.

Дієприкм. акт. теп. ч. до вибілювати 1), 2).

Вибілювальні глини — глини, які мають властивість вбирати жири, смоли, пігменти, слиз.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вибілювальний — ВИБІ́ЛЮВАЛЬНИЙ, а, е. Признач. для вибілювання (предметів, поверхонь, частин тіла). Для реставрації й вибілювання зубів необхідні фотополімерні композити й вибілювальні матеріали (із журн.); Вибілювальна сода; Вибілювальний крем. Словник української мови у 20 томах