вибілювати
вибі́лювати
-юю, -юєш і вибіляти, -яю, -яєш, недок., вибілити, -лю, -лиш, док., перех.
1》 Білити всі предмети або всю поверхню чого-небудь розчином крейди, вапна і т. ін.
|| перен. Покривати чим-небудь білим.
2》 Піддаючи дії сонця, повітря і води, робити що-небудь білим, позбавляючи природного забарвлення (тканину, пряжу і т. ін.); робити білим, білуватим (про сонце і т. ін.).
|| Змазуючи обличчя, руки, шию певними речовинами, мазями, робити білим.
|| спец. Піддаючи хімічній або фізичній обробці, робити білим.
3》 перен. Виправдовувати, приховуючи провину.
4》 спец. Покривати полудою.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вибілювати — вибі́лювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- вибілювати — ВИБІ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, ВИБІЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ВИ́БІЛИТИ, лю, лиш, док. 1. що. Білити всі предмети або всю поверхню чого-небудь розчином крейди, вапна і т. ін. Вапном вибілює [дідусь] Яблуні підряд (М. Познанська); [Ганна:] Паски сама напекла.. Словник української мови у 20 томах
- вибілювати — див. мазати Словник синонімів Вусика
- вибілювати — вишкіря́ти (шкі́рити, щи́рити) / ви́шкірити (ви́щирити) зу́би, зневажл. 1. до кого і без додатка. Сміятися. Враз дама дожовує, ковтає і премило вишкіряє золоті зуби до Юри (Ю. Смолич); — Ти чого, підмагачу, зуби шкіриш? — дивується дядько Микола (М. Фразеологічний словник української мови
- вибілювати — ВИПРАВДО́ВУВАТИ (визнаючи кого-небудь невинним, правим, доводити це), ВИПРА́ВДУВАТИ, ОПРА́ВДУВАТИ, ОПРАВДО́ВУВАТИ, ВИБАЧА́ТИ рідше, ВИПРАВЛЯ́ТИ рідше, УСПРАВЕДЛИ́ВЛЮВАТИ рідше, ОПРАВЛЯ́ТИ заст., ПРАВДИ́ТИ діал. Словник синонімів української мови
- вибілювати — ВИБІ́ЛЮВАТИ, юю, юєш і ВИБІЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ВИ́БІЛИТИ, лю, лиш, док., перех. 1. Білити всі предмети або всю поверхню чого-небудь розчином крейди, вапна і т. ін. Вапном вибілює [дідусь] Яблуні підряд (Позн., Ми зростаєм.. Словник української мови в 11 томах