вибілювати

ВИПРАВДО́ВУВАТИ (визнаючи кого-небудь невинним, правим, доводити це), ВИПРА́ВДУВАТИ, ОПРА́ВДУВАТИ, ОПРАВДО́ВУВАТИ, ВИБАЧА́ТИ рідше, ВИПРАВЛЯ́ТИ рідше, УСПРАВЕДЛИ́ВЛЮВАТИ рідше, ОПРАВЛЯ́ТИ заст., ПРАВДИ́ТИ діал.; ВИГОРО́ДЖУВАТИ, ВИБІ́ЛЮВАТИ, ОБІЛЯ́ТИ (визнавати невинним, приховуючи провину). — Док.: ви́правдати, оправда́ти, ви́бачити, ви́правити, усправедли́вити, опра́вити, ви́городити, ви́білити, обіли́ти. (Олекса:) — Що вона стріляє? — Коршаків, кібців, — мовби виправдовувала (Оксана) сестру за рушницю (Ю. Мушкетик); — Але ж Дарка Зоні перша не зачіпала, — тихенько і немов не Дарку, а себе виправдуючи, сказала Юзя (Леся Українка); — Сватати не будеш?.. — Таки не буду, — погоджується Левко й починає оправдувати себе (М. Стельмах); — Перше я вмів тільки ненавидіти людей, — тепер.. навчився вибачати їх вину темнотою їх (М. Коцюбинський); Коноводам, як вони потрапляли до тюрми, треба було таких свідків, щоб виправляли їх (Б. Грінченко); Згодом той грабунок (Софії Київської) пробувано усправедливити гарячим бажанням Боголюбського зосередити найбільші святощі в засновуваній ним столиці Володимирі (П. Загребельний); — Поодбираю в нього все, налякавши, що на поселеніє (поселення) піде, як піддасться, то й оправлю його; коли ж заспорить, то не викрутиться. Туди йому й дорога (Г. Квітка-Основ'яненко); Чоловіка виниш, а жінку правдиш (Словник Б. Грінченка); (Вояки:) Нехай мовчить! Доволі! Годі! Чого він вигороджує злочинця? (Леся Українка); Останньою свинею був би я, коли б сьогодні став вибілювати себе коштом тієї дівчини (Ірина Вільде); Характерним для сучасних комуністів є намагання обілити комунізм (з газети).

МА́ЗАТИ (покривати шаром чогось рідкого або жирного; укривати шаром глини), МАСТИ́ТИ, ЗМА́ЩУВАТИ, ЗМА́ЗУВАТИ, ОБМА́ЗУВАТИ, ОБМА́ЩУВАТИ, ВИМА́ЗУВАТИ, ВИМА́ЩУВАТИ, ШМАРУВА́ТИ (ОБШМАРО́ВУВАТИ) (взагалі щось чим-небудь); МА́СЛИТИ (маслом); НАМА́ЗУВАТИ, НАМА́ЩУВАТИ, НАШМАРО́ВУВАТИ, НАТИРА́ТИ (покривати що-небудь зверху); БІЛИ́ТИ, ВИБІ́ЛЮВАТИ, ОББІ́ЛЮВАТИ (білою глиною, вапном, крейдою тощо); ОБВАЛЬКО́ВУВАТИ (обліплюючи стіни товстим шаром глини); ШПАРУВА́ТИ (щілини, заглибини глиною); ПРОМА́ЗУВАТИ, ПРОМА́ЩУВАТИ (мастилом, спеціальним розчином тощо; взагалі щось чим-небудь); ПРИМА́ЗУВАТИ, ПРИМА́ЩУВАТИ (злегка або частково); ЯЛО́ЗИТИ розм. (щось чим-небудь жирним).. — Док.: зма́зати, пома́зати, змасти́ти, обма́зати, обмасти́ти, ви́мазати, ви́мастити, обшмарува́ти, нама́слити, нама́зати, намасти́ти, нашмарува́ти, нате́рти, побіли́ти, ви́білити, оббіли́ти, обвалькува́ти, пошпарува́ти, прома́зати, промасти́ти, прима́зати, примасти́ти, об'яло́зити. Наймит.. мазав хазяйські чоботи (Марко Вовчок); Другого дня Параска з невісткою заходилися мазати хату (К. Гордієнко); Люди сиділи й писали листи перед завтрашнім наступом й мастили зброю (Ю. Яновський); По всенькому селу починають мастити хати (Є. Гуцало); На спускових доріжках невдовзі уже змащуватимуть полоззя салом (О. Гончар); Машини одна за одною під'їжджали на трек. Їх змазували, заправляли бензином (Л. Дмитерко); Діди-садоводи, уважно оглядаючи кожне дерево, обрізали сухі гілки, жінки обмазували вапном стовбури (Ю. Збанацький); .- Як білки, видерлися наші молодики по кодинах, обмастили їх смолою та підпалили (З. Тулуб); Призьбу (мати) вимазувала жовтою глиною (В. Гжицький); Мати на часинку позичила в сусідів чоботи і, шмаруючи їх березовим дьогтем, заходилася повчати, щоб я у церкві не лобурясничав, не шморгав носом (М. Стельмах); Оленка рішуче бере печатку "Зроблено вірно" і починає намазувати її (В. Собко); Вона завсігди дуже намащувала над чолом коси помадою, щоб затаїти ті перші прикмети доходжалих літ (І. Нечуй-Левицький); — Що вам заграти, великоможна пані? — спитав Шарго, натираючи смичок шматком каніфолі (М. Томчаній); Настя стала на лежанці і почала білити грубу (І. Нечуй-Левицький); (Ганна:) Паски сама напекла.., хату пошпарувала і вибілила (М. Кропивницький); Солдати почали готувати маскувальні халати, оббілювати крейдою автомати, котушки з намотаним дротом (П. Автомонов); За осиковим переліском бовваніло з десяток наметів і кілька великих недобудованих куренів-казарм з обплетеними лозою стінами, які козаки обвальковували глиною (С. Добровольський); Вони заходилися шпарувати щілини й дірки в стінах будинку (Ю. Мокрієв); Промазати шви; Примазувати припічок; Із ріпи підставляли зуби, Ялозили все смальцем губи, Щоб підвести на гріх людей (І. Котляревський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вибілювати — вибі́лювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. вибілювати — -юю, -юєш і вибіляти, -яю, -яєш, недок., вибілити, -лю, -лиш, док., перех. 1》 Білити всі предмети або всю поверхню чого-небудь розчином крейди, вапна і т. ін. || перен. Покривати чим-небудь білим. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вибілювати — ВИБІ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, ВИБІЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ВИ́БІЛИТИ, лю, лиш, док. 1. що. Білити всі предмети або всю поверхню чого-небудь розчином крейди, вапна і т. ін. Вапном вибілює [дідусь] Яблуні підряд (М. Познанська); [Ганна:] Паски сама напекла.. Словник української мови у 20 томах
  4. вибілювати — див. мазати Словник синонімів Вусика
  5. вибілювати — вишкіря́ти (шкі́рити, щи́рити) / ви́шкірити (ви́щирити) зу́би, зневажл. 1. до кого і без додатка. Сміятися. Враз дама дожовує, ковтає і премило вишкіряє золоті зуби до Юри (Ю. Смолич); — Ти чого, підмагачу, зуби шкіриш? — дивується дядько Микола (М. Фразеологічний словник української мови
  6. вибілювати — ВИБІ́ЛЮВАТИ, юю, юєш і ВИБІЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ВИ́БІЛИТИ, лю, лиш, док., перех. 1. Білити всі предмети або всю поверхню чого-небудь розчином крейди, вапна і т. ін. Вапном вибілює [дідусь] Яблуні підряд (Позн., Ми зростаєм.. Словник української мови в 11 томах