вигадливо

вига́дливо

Присл. до вигадливий 2).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вигадливо — вига́дливо прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. вигадливо — ВИГА́ДЛИВО. Присл. до вига́дливий 2. Він [міліціонер] повів невідомого громадянина ковальської нації, який шарпав на собі шкіряну фартушину, лаявся задьористо й вигадливо (Ю. Словник української мови у 20 томах
  3. вигадливо — ВИГА́ДЛИВО. Присл. до вига́дливий 2. Він [міліціонер] повів невідомого громадянина ковальської нації, який шарпав на собі шкіряну фартушину, лаявся задьористо й вигадливо (Ю. Янов. Словник української мови в 11 томах