вигадливо

ВИГА́ДЛИВО. Присл. до вига́дливий 2.

Він [міліціонер] повів невідомого громадянина ковальської нації, який шарпав на собі шкіряну фартушину, лаявся задьористо й вигадливо (Ю. Янов., V, 1959, 140);

Часто посуд вигадливо розписаний чорною, білою та червоною фарбами (Розв. науки в УРСР.., 1957, 116);

Ромашка і деревій, материнка і конвалія вигадливо вкраплювались у зелений сувій ще не скошеного лугу (Добр., Очак. розмир, 1965, 294).