1. Словник української мови в 11 томах

вигадливість

ВИГА́ДЛИВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. вига́дливий 1.

Вони вірили у вигадливість Бариля та Петимка (Трубл., II, 1955, 451).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вигадливість — вига́дливість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. вигадливість — -вості, ж. Властивість за знач. вигадливий 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вигадливість — ВИГА́ДЛИВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. вига́дливий. Здатність викидати усякі штуки, вигадливість в жартах виявляють захований в Антонові дужий комічний талант (І. Нечуй-Левицький). Словник української мови у 20 томах
  4. вигадливість — ВИНАХІ́ДЛИВІСТЬ (здатність винаходити), ВИГА́ДЛИВІСТЬ. За винахідливість і великі удосконалення процесів прокату його уже двічі нагороджено (Я. Баш); Рідко трапиться знайти на Україні таке чудове місце, де до краси натури прийшла на поміч людська вигадливість (І. Нечуй-Левицький). Словник синонімів української мови
  5. вигадливість — Вига́дливість, -вости, -вості, -вістю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. вигадливість — Вигадливість, -вости ж. Изобрѣтательность. До краси натури прийшла на поміч людська вигадливість. Левиц. І. 221. Словник української мови Грінченка