вигрітий

ви́грітий

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до вигріти 1), 2).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вигрітий — ви́грітий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. вигрітий — ВИ́ГРІТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́гріти 1, 2. Славко лежав на вигрітій сонцем траві (В. Кучер); У вигрітому за день лісі озонно пахло глицею (В. Дрозд); * Образно. З роду в рід передавався Ганжам отой бунтарський дух, вигрітий на Запорізькій Січі (А. Словник української мови у 20 томах
  3. вигрітий — ВИ́ГРІТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́гріти 1, 2. Дні зарясніли веселим кольором, вигріта земля буйно хвилювала травами (Горд., II, 1959, 12); Славко лежав на вигрітій сонцем траві (Кучер, Чорноморці, 1956, 108). Словник української мови в 11 томах