1. Великий тлумачний словник сучасної мови

вигулюватися

вигу́люватися

-ююся, -юєшся, недок., вигулятися, -яюся, -яєшся, док.

1》 с. г. Випасатися на пасовищі.

|| розм. Виростати на свободі, набуваючи здоров'я, повноти.

2》 розм. Гуляти довго, досхочу.

3》 безос., рідко. Ставати світлішим, вияснюватися (про погоду).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вигулюватися — вигу́люватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. вигулюватися — ВИГУ́ЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ВИ́ГУЛЯТИСЯ, яюся, яєшся, док. 1. с. г. Випасатися на пасовищі. Хай не мучиться молодняк по стайнях, по денниках, хай бігає, вигулюється (Остап Вишня); Її можна було бачити і на далекому полі, і ще далі в степу... Словник української мови у 20 томах
  3. вигулюватися — ВИПОГО́ДЖУВАТИСЯ безос. (про погоду — ставати ясно, без хмар), РОЗПОГО́ДЖУВАТИСЯ, ВИЯСНЯ́ТИСЯ, ВИЯ́СНЮВАТИСЯ, ПРОЯСНЯ́ТИСЯ, ПРОЯ́СНЮВАТИСЯ, ВИГОДИ́НЮВАТИСЯ, РОЗ'Я́СНЮВАТИСЯ розм., РОЗ'ЯСНЯ́ТИСЯ розм., ЯСНИ́ТИСЯ розм., РОЗГОДИ́НЮВАТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
  4. вигулюватися — ВИГУ́ЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ВИ́ГУЛЯТИСЯ, яюся, яєшся, док. 1. с. г. Випасатися на пасовищі. Її можна було бачити і на далекому полі, і ще далі в степу, де вигулювались на пастівнику отари овець (Донч., IV, 1957, 405); // розм. Словник української мови в 11 томах