вигуляний
ви́гуляний
-а, -е.
Який набрався сил, виріс або відпочив на волі.
|| Який пустував, був незасіяний (про ґрунт, землю і т. ін.).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вигуляний — ви́гуляний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- вигуляний — ВИ́ГУЛЯНИЙ, а, е. Який не працював або набрався сил, виріс або відпочив на волі. У Трохименка защеміло з образи серце: що вона – ця випещена й вигуляна [панна] – збирається робити з дівчам? (Г. Словник української мови у 20 томах
- вигуляний — ВИ́ГУЛЯНИЙ, а, е. Який набрався сил, виріс або відпочив на волі. Та коли підводчик, значно молодший за пасажира, схопився на весь зріст і гукнув на вигуляного коня, хлопці в першу мить сторопіли (Ле... Словник української мови в 11 томах