видавлений
ви́давлений
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до видавити.
|| видавлено, безос. присудк. сл.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- видавлений — ви́давлений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- видавлений — ВИ́ДАВЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́давити. Шибка у вікні видавлена, і крізь неї влітає в кімнату вітер, ворушить на підлозі і на столі розкидані папери (Григорій Тютюнник); Було чутко харчання та видавлені, захекані звуки (Микита Чернявський)... Словник української мови у 20 томах
- видавлений — ВИ́ДАВЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́давити. Природа ж, світ увесь — мов видавлений сік із винограду, і ми його п’ємо (Тич., II, 1957, 60); Сухорляве, наче видавлена цитрина, обличчя офіцерика розпливлося в її очах червоною плямою (Ю. Словник української мови в 11 томах