1. Словник української мови у 20 томах

видавлений

ВИ́ДАВЛЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до ви́давити.

Шибка у вікні видавлена, і крізь неї влітає в кімнату вітер, ворушить на підлозі і на столі розкидані папери (Григорій Тютюнник);

Було чутко харчання та видавлені, захекані звуки (Микита Чернявський);

Іноді цілими годинами билася вона над якимись напівзниклими рядками, написаними ледве помітно олівцем або й просто видавленими нігтем (Л. Смілянський);

// ви́давлено, безос. пред.

Надворі стояв уже жовтень, званий германцями місяцем вина, місяць плодів, щедрот земних, місяць, коли видавлено з виноградних грон молоде вино, зварено пиво з нового ячменю, закопчено перших гусей цього року (П. Загребельний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. видавлений — ви́давлений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. видавлений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до видавити. || видавлено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. видавлений — ВИ́ДАВЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́давити. Природа ж, світ увесь — мов видавлений сік із винограду, і ми його п’ємо (Тич., II, 1957, 60); Сухорляве, наче видавлена цитрина, обличчя офіцерика розпливлося в її очах червоною плямою (Ю. Словник української мови в 11 томах