1. Великий тлумачний словник сучасної мови

видобувати

видобува́ти

-аю, -аєш, недок., видобути, -уду, -удеш, док., перех.

1》 Виймати, витягати, діставати що-небудь звідкись.

|| Виймати зброю з піхов.

2》 Вибирати з надр землі (корисні копалини).

|| Одержувати, виокремлюючи з чого-небудь під час виробничих процесів або дослідів.

3》 Граючи на музичному інструменті, одержувати звуки.

4》 перен. Домагатися відповіді, зізнання від кого-небудь.

5》 Видавати крик, сміх, стогін і т. ін.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. видобувати — видобува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. видобувати — ВИДОБУВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́ДОБУТИ, уду, удеш, док., що. 1. Вибирати з надр землі (про корисні копалини). Хотілося самому побачити ту велику гору в степу, з якої видобувають залізне каміння (О. Словник української мови у 20 томах
  3. видобувати — ВИЙМА́ТИ (брати що-небудь із середини чогось), ВИТЯГА́ТИ, ВИТЯ́ГУВАТИ, ТЯГТИ́, ТЯГНУ́ТИ, ДОБУВА́ТИ, ВИДОБУВА́ТИ, ТЯГА́ТИ рідше, ЗДОБУВА́ТИ рідко; ВИШКРЯ́БУВАТИ, ВИШКРІБА́ТИ, ВИСКРІБА́ТИ (шкребучи); ВИШПО́РТУВАТИ (шпортаючи) розм. Словник синонімів української мови
  4. видобувати — ВИДОБУВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́ДОБУТИ, уду, удеш, док., перех. 1. Виймати, витягати, діставати що-небудь звідкись. — Дай тютюну!.. — Сень видобува тютюн, І крає ножиком, І ділить всім, В кого немає (Фр. Словник української мови в 11 томах