видовбаний
ви́довбаний
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до видовбати.
|| видовбано, безос. присудк. сл.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- видовбаний — ви́довбаний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- видовбаний — ВИ́ДОВБАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́довбати. Кухар зробив з юшки густий розсіл, облив ним рибу і зцідив розсіл через видовбане держално (І. Нечуй-Левицький); Поряд з нею [кладкою] колихався на хвилях легкий сосновий човен, видовбаний Жданом узимку (В. Словник української мови у 20 томах
- видовбаний — ВИ́ДОВБАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́довбати. Він [Лісний Потік] шумить в вузькій щілині, схожій на велетенський коридор, видовбаний в скелі (Н.-Лев., II, 1956, 411); // ви́довбано, безос. присудк. сл. — Мені видовбано ще й праве око, — каже Грім стиха (Ю. Янов., IV, 1959, 98). Словник української мови в 11 томах