1. Словник української мови у 20 томах

видовбаний

ВИ́ДОВБАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до ви́довбати.

Кухар зробив з юшки густий розсіл, облив ним рибу і зцідив розсіл через видовбане держално (І. Нечуй-Левицький);

Поряд з нею [кладкою] колихався на хвилях легкий сосновий човен, видовбаний Жданом узимку (В. Малик);

Наше містечко – це одна-єдина вуличка, видовбана в скелі над морем (П. Загребельний);

// ви́довбано, безос. пред.

Деякі храми вірменського монастирського комплексу Гегард повністю видовбано у скелях, інші – подібні до печер (з наук.-попул. літ.);

Брильянтова зала .. поламана. Вирвано з неї голчастий, переливчастий блиск могутності, видовбано до найменшого діамантика всю колишню величність (В. Винниченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. видовбаний — ви́довбаний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. видовбаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до видовбати. || видовбано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. видовбаний — ВИ́ДОВБАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́довбати. Він [Лісний Потік] шумить в вузькій щілині, схожій на велетенський коридор, видовбаний в скелі (Н.-Лев., II, 1956, 411); // ви́довбано, безос. присудк. сл. — Мені видовбано ще й праве око, — каже Грім стиха (Ю. Янов., IV, 1959, 98). Словник української мови в 11 томах