видублювати

виду́блювати

див. видубити.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. видублювати — ВИДУ́БЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́ДУБИТИ, блю, биш; мн. ви́дублять; док., що. 1. Обробляти способом дублення (шкуру або іншу сировину). Словник української мови у 20 томах