видужання
ви́дужання
-я, с.
Стан за знач. видужати.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- видужання — ви́дужання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- видужання — ВИ́ДУЖАННЯ, я, с. Стан за знач. ви́дужати. Мені дуже мало бракує до цілковитого видужання (Леся Українка); – Я завтра по всіх моїх церквах пішлю [пошлю], щоб молебен [молебень] за неї служили, за її видужання (Б. Словник української мови у 20 томах
- видужання — ВИ́ДУЖАННЯ, я, с. Стан за знач. ви́дужати. Мені дуже мало бракує до цілковитого видужання (Л. Укр., V, 1956, 415); Як після хвороби настає видужання, так до Марини, після блукань і помилок, прийшла глибока, непідкупна любов (Дмит., Наречена, 1959, 249). Словник української мови в 11 томах