1. Великий тлумачний словник сучасної мови

визволений

ви́зволений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до визволити.

|| визволено, безос. присудк. сл.

|| у знач. ім. визволений, -ного, ч.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. визволений — ви́зволений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. визволений — ВИЗВОЛЕНИЙ – ВИЗВОЛЬНИЙ Визволений. Звільнений від ворога, з ув’язнення тощо: визволена країна, визволене місто, визволений раб, визволений в’язень. Визвольний. Літературне слововживання
  3. визволений — ВИ́ЗВОЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́зволити. Справа була скінчена, честь роду визволена з ганьби (М. Коцюбинський); Депо працюватиме на новому місці до того дня, коли можна буде повернутися на визволену від окупантів Батьківщину (О. Словник української мови у 20 томах
  4. визволений — Ви́зволений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. визволений — ВИ́ЗВОЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́зволити. Жив в Римі десь.. Памфилій, визволений раб, грек родом (Фр., XIII, 1954, 214); Депо працюватиме на новому місці до того дня, коли можна буде повернутися на визволену від окупантів Батьківщину (Донч. Словник української мови в 11 томах
  6. визволений — Визволе́ний, -а, -е Освободительный. Науки визволені. К. ПС. 46. — лист. Освободительная грамота. Которий би мог бідний невольник одгадати, мог би йому листи визволені писати, щоб не мог ніхто нігде зачепляти. АД. І. 209. Словник української мови Грінченка