1. Літературне слововживання

визволений

ВИЗВОЛЕНИЙ – ВИЗВОЛЬНИЙ

Визволений. Звільнений від ворога, з ув’язнення тощо: визволена країна, визволене місто, визволений раб, визволений в’язень.

Визвольний. Який ставить за мету визволити або визволяє когось, щось: визвольна боротьба, визвольна війна, визвольні прагнення. Населення Запорізької Січі, відки почався визвольний похід Богдана Хмельницького, складалося головним чином з українських козаків (М.Рильський).

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. визволений — ви́зволений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. визволений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до визволити. || визволено, безос. присудк. сл. || у знач. ім. визволений, -ного, ч. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. визволений — ВИ́ЗВОЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́зволити. Справа була скінчена, честь роду визволена з ганьби (М. Коцюбинський); Депо працюватиме на новому місці до того дня, коли можна буде повернутися на визволену від окупантів Батьківщину (О. Словник української мови у 20 томах
  4. визволений — Ви́зволений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. визволений — ВИ́ЗВОЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́зволити. Жив в Римі десь.. Памфилій, визволений раб, грек родом (Фр., XIII, 1954, 214); Депо працюватиме на новому місці до того дня, коли можна буде повернутися на визволену від окупантів Батьківщину (Донч. Словник української мови в 11 томах
  6. визволений — Визволе́ний, -а, -е Освободительный. Науки визволені. К. ПС. 46. — лист. Освободительная грамота. Которий би мог бідний невольник одгадати, мог би йому листи визволені писати, щоб не мог ніхто нігде зачепляти. АД. І. 209. Словник української мови Грінченка