1. Літературне слововживання

визволяти

ВИЗВОЛЯТИ – ЗВІЛЬНЯТИ – ВИВІЛЬНЮВАТИ, ВИВІЛЬНЯТИ

Визволяти, визволити. Вживаються переважно у значеннях: "врятовувати когось з неволі, полону, ув’язнення тощо; надавати свободи комусь; здобувати в бою волю для когось, відвойовувати захоплену ворогом територію тощо". – Ост-а-пе! – співала Соломія. – Ми їдемо теб-е визволяти!.. (М.Коцюбинський); Он усюди, кажуть, купляться круг панів люде та компонують, як би Сомка на волю визволити (П.Куліш); Сонце ясне! Сонце волі! Визволи з тюрми! (А. Кримський); Він пообіцяв Парасці, що вона його буде, що він її визволить з-під кріпацтва (Панас Мирний); – Бийте ката, мої ви орлята, наче леви ви будьте в бою! Україну ідіть визволяти, Україну і вашу, й мою!.. (В.Сосюра); Ось я прийшов, щоб визволить свою дочку і зятя (Леся Українка).

Звільняти, звільнити, -ню, -ниш. У тих значеннях, що й визволяти, визволити, вживаються рідше; переважно вони означають "випускати когось з-під арешту, з в’язниці". – Коли вас звільнять, ви намалюєте мені портрет померлого чоловіка ось за цим маленьким дагеротипом (З.Тулуб); – Я пропоную вам і вимагаю., негайно звільнити осіб, яких ви захопили на березі (О.Гончар).

Вивільнювати, -юю, -юєш і вивільняти, вивільнити. 1. Витягати, видобувати з чого-небудь, звільнивши від чогось, що зв’язує, затримує: вивільнити руку, вивільнити ногу із стремен. 2. Звільняти щось, щоб використати, застосувати інакше, з іншою метою: вивільняти кошти, вивільняти час для навчання, вивільняти робочі руки. Шульга добре тепер розуміє, що атом урану при розщепленні вивільнює величезну енергію (Н.Рибак).

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. визволяти — (робити вільним) звільняти, рятувати, виручати, (воюючи, здобувати попереднє) відвойовувати, перен., підсип, розкріпачувати, розкабалювати// розбивати кайдани. Словник синонімів Полюги
  2. визволяти — визволя́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. визволяти — Звільняти, вивільняти, вибавляти, п. розковувати, розбивати <�рвати> кайдани чиї, жм. ослобоняти; (із скрути) рятувати, вирятовувати. Словник синонімів Караванського
  4. визволяти — -яю, -яєш, недок., визволити, -лю, -лиш, док., перех. 1》 Звільняти кого-небудь із неволі, ув'язнення і т. ін. 2》 Робити вільним, надавати свободи кому-, чому-небудь, позбавляючи гноблення, безправ'я, чийогось панування. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. визволяти — ВИЗВОЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ВИ́ЗВОЛИТИ, лю, лиш, док. 1. кого, що і без прям. дод. Робити вільним кого-, що-небудь, надавати свободу кому-, чому-небудь. Наш отаман Гамалія, Отаман завзятий, Зібрав хлопців та й поїхав .. Словник української мови у 20 томах
  6. визволяти — див. рятувати Словник синонімів Вусика
  7. визволяти — ВИЗВОЛЯ́ТИ (робити вільним, надавати свободу кому-, чому-небудь, позбавляючи пригноблення, безправ'я, чийогось панування), ЗВІЛЬНЯ́ТИ, РОЗКРІПА́ЧУВАТИ, РОЗКАБАЛЯ́ТИ розм., ОСЛОБОНЯ́ТИ діал. — Док. Словник синонімів української мови
  8. визволяти — ВИЗВОЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ВИ́ЗВОЛИТИ, лю, лиш, док., перех. 1. Звільняти кого-небудь з неволі, полону, ув’язнення і т. ін. Наш отаман Гамалія, Отаман завзятий, Зібрав хлопців та й поїхав.. Із турецької неволі Братів визволяти (Шевч. Словник української мови в 11 томах
  9. визволяти — Визволя́ти, -ля́ю, -єш сов. в. визволити, -лю, -лиш, гл. Освобождать, освободить; выручать, выручить. Визволь, Боже, нас, бідних невольників, з тяжкої неволі. ЗОЮР. І. 214. Зрозумієте правду, і правда визволить вас. Єв. І. VIII. 32. Словник української мови Грінченка