1. Словник синонімів української мови

визволяти

ВИЗВОЛЯ́ТИ (робити вільним, надавати свободу кому-, чому-небудь, позбавляючи пригноблення, безправ'я, чийогось панування), ЗВІЛЬНЯ́ТИ, РОЗКРІПА́ЧУВАТИ, РОЗКАБАЛЯ́ТИ розм., ОСЛОБОНЯ́ТИ діал. — Док.: ви́зволити, звільни́ти, розкріпа́чити, розкабали́ти, ослобони́ти. Шарпнувся крик із наболілої невільницької душі: Чом не йдете визволяти нас із тяжкої неволі? (А. Головко); (Кривоніс:) Дай Боже від шляхти народ звільнити (О. Корнійчук); Демократія розкріпачила народ. — Пор. I. 1. звільня́ти.

ВИЗВОЛЯ́ТИ (очищати захоплену ворогом територію від противника), ЗВІЛЬНЯ́ТИ, РЯТУВА́ТИ рідко; ВІДВОЙО́ВУВАТИ (воюючи). — Док.: ви́зволити, звільни́ти, відвоюва́ти. — Бийте ката, мої ви орлята,.. Україну ідіть визволяти..! (В. Сосюра); Коли ми звільним Україну, тоді до тебе я прийду (В. Сосюра); Приємно відчувати, що й ти її, цю землю, рятував (О. Гончар); У багатовіковій боротьбі народи Піренейського півострова скинули арабське ярмо й відвоювали свою землю (з підручника).

ВИРУЧА́ТИ (допомагати комусь у скрутному становищі), РЯТУВА́ТИ, ВИРЯТО́ВУВАТИ, ЗАРЯТО́ВУВАТИ, ВРЯТО́ВУВАТИ (УРЯТО́ВУВАТИ), ВИЗВОЛЯ́ТИ, ВИБАВЛЯ́ТИ, ВИПЛУ́ТУВАТИ рідше, ВИВО́ЗИТИ розм. — Док.: ви́ручити, врятува́ти (урятува́ти), ви́рятувати, зарятува́ти, ви́зволити, ви́бавити, ви́плутати, ви́везти. Товариші душі в йому не чули. Коли ж лучалося яке лихо, вони завжди гуртом його виручали (Панас Мирний); В хвилини розчарування та розпуки мене раз у раз рятувала моя незвичайна любов до природи (М. Коцюбинський); (Яків:) Мене двічі з петлі вирятовували (М. Кропивницький); Уже кому чи яка нужда, чи що, то зарятує (Черевань) й визволить (П. Куліш); Запорожці.. співали про те, як вони побратима з неволі урятували (М. Нагнибіда); Розмова з папою мала вибавити Євпраксію, визволити (П. Загребельний); Не раз виплутував (прокурор) грізного феодала від різних відповідальностей перед королівським судом (З. Тулуб); — Не раз тебе з біди вивозив (М. Стельмах).

I. ЗВІЛЬНЯ́ТИ (кого-небудь з-під арешту, з в'язниці, від якоїсь залежності і т. ін.; давати волю), ВИПУСКА́ТИ, ВІДПУСКА́ТИ, ПОЗБАВЛЯ́ТИ (від чогось небажаного); ВИВІ́ЛЬНЮВАТИ, ВИВІЛЬНЯ́ТИ, ЕМАНСИПУВА́ТИ книжн. (від якоїсь залежності). — Док.: звільни́ти, ви́пустити, відпусти́ти, позба́вити, ви́вільнити, емансипува́ти. Зарплату підвищили. Інші вимоги частково задовольнили. Арештованих згодом звільнили (І. Кулик); Так пані вже каже: — Хочу три рублі, та, може, й за три ще не одпущу (Марко Вовчок); Не позбавляють (жандарми) мене своєї ласкавої опіки (М. Коцюбинський). — Пор. 1. визволя́ти.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. визволяти — (робити вільним) звільняти, рятувати, виручати, (воюючи, здобувати попереднє) відвойовувати, перен., підсип, розкріпачувати, розкабалювати// розбивати кайдани. Словник синонімів Полюги
  2. визволяти — визволя́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. визволяти — ВИЗВОЛЯТИ – ЗВІЛЬНЯТИ – ВИВІЛЬНЮВАТИ, ВИВІЛЬНЯТИ Визволяти, визволити. Вживаються переважно у значеннях: "врятовувати когось з неволі, полону, ув’язнення тощо; надавати свободи комусь; здобувати в бою волю для когось... Літературне слововживання
  4. визволяти — Звільняти, вивільняти, вибавляти, п. розковувати, розбивати <�рвати> кайдани чиї, жм. ослобоняти; (із скрути) рятувати, вирятовувати. Словник синонімів Караванського
  5. визволяти — -яю, -яєш, недок., визволити, -лю, -лиш, док., перех. 1》 Звільняти кого-небудь із неволі, ув'язнення і т. ін. 2》 Робити вільним, надавати свободи кому-, чому-небудь, позбавляючи гноблення, безправ'я, чийогось панування. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. визволяти — ВИЗВОЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ВИ́ЗВОЛИТИ, лю, лиш, док. 1. кого, що і без прям. дод. Робити вільним кого-, що-небудь, надавати свободу кому-, чому-небудь. Наш отаман Гамалія, Отаман завзятий, Зібрав хлопців та й поїхав .. Словник української мови у 20 томах
  7. визволяти — див. рятувати Словник синонімів Вусика
  8. визволяти — ВИЗВОЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ВИ́ЗВОЛИТИ, лю, лиш, док., перех. 1. Звільняти кого-небудь з неволі, полону, ув’язнення і т. ін. Наш отаман Гамалія, Отаман завзятий, Зібрав хлопців та й поїхав.. Із турецької неволі Братів визволяти (Шевч. Словник української мови в 11 томах
  9. визволяти — Визволя́ти, -ля́ю, -єш сов. в. визволити, -лю, -лиш, гл. Освобождать, освободить; выручать, выручить. Визволь, Боже, нас, бідних невольників, з тяжкої неволі. ЗОЮР. І. 214. Зрозумієте правду, і правда визволить вас. Єв. І. VIII. 32. Словник української мови Грінченка