1. Словник синонімів української мови

визвольник

ВИЗВОЛИ́ТЕЛЬ (той, хто визволив, визволяє кого-, що-небудь), ВИЗВО́ЛЬНИК, МЕСІ́Я уроч. (про того, у кому бачать рятівника, визволителя). — Люди бігли назустріч воїнам-визволителям із хлібом-сіллю (Є. Кравченко); І з попелу встає прекрасна Україна і руки простяга визвольникам своїм (В. Сосюра); Інколи прорветься (П. Тичина) вигуком-закликом до нового месії (В. Еллан).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. визвольник — визво́льник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. визвольник — -а, ч. Те саме, що визволитель. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. визвольник — ВИЗВО́ЛЬНИК, а, ч., поет. Те саме, що визволи́тель. Цього Мойсея .. Бог через ангола, якому з'явився в кущі, послав за старшого й визвольника (Бібля. Пер. І. Огієнка); І з попелу встає прекрасна Україна, І руки простяга визвольникам своїм (В. Сосюра). Словник української мови у 20 томах
  4. визвольник — ВИЗВО́ЛЬНИК, а, ч. Те саме, що визволи́тель. Згори визвольників немає — Ані богів, ані царів: Свої кайдани розламає Міцна рука пролетарів (Пісні та романси.., II, 1956, 290); Тоді визвольників-синів Стрічали рідні хати, Ковпак під прапором провів Героїв на Карпати (Мас., Сорок.., 1957, 271). Словник української мови в 11 томах