викаблучування

викаблу́чування

-я, с., розм.

Позерство, хизування, манірність.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. викаблучування — ВИКАБЛУ́ЧУВАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. викаблу́чуватися. Є пісні, слухаючи які, хочеться затулити вуха, щоб не чути, заплющити очі, щоб не бачити кривляння та викаблучування деяких виконавців (з газ.). Словник української мови у 20 томах