викаблучування

ВИКАБЛУ́ЧУВАННЯ, я, с., розм.

Дія за знач. викаблу́чуватися.

Є пісні, слухаючи які, хочеться затулити вуха, щоб не чути, заплющити очі, щоб не бачити кривляння та викаблучування деяких виконавців (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. викаблучування — -я, с., розм. Позерство, хизування, манірність. Великий тлумачний словник сучасної мови