виклопотувати
виклопо́тувати
див. виклопотати.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- виклопотувати — виклопо́тувати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- виклопотувати — ВИКЛОПО́ТУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́КЛОПОТАТИ, почу, почеш, док.; наказ. сп. ви́клопочи; що. Діставати, одержувати що-небудь унаслідок клопотання (у 1 знач.). – На найближчому пункті виклопочу тобі переселенський квиток, – сказав Стовбун (Л. Словник української мови у 20 томах
- виклопотувати — ВИКЛОПО́ТУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́КЛОПОТАТИ, очу, очеш, док., перех. Діставати, одержувати що-небудь внаслідок клопотання. — На найближчому пункті виклопочу тобі переселенський квиток, — сказав Стовбун (Сміл., Зустрічі, 1936, 143). Словник української мови в 11 томах