виковий
ви́ковий
-а, -е.
Прикм. до вика.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- виковий — ви́ковий прикметник Орфографічний словник української мови
- виковий — ВИ́КОВИЙ, а, е. Прикм. до ви́ка. Глухими городами Корж вибрався нагору і пішов навпростець через скошене викове поле (С. Добровольський); На низині .. кошлатився виковий килим (І. Вирган). Словник української мови у 20 томах
- виковий — ВИ́КОВИЙ, а, е. Прикм. до ви́ка. На низині.. кошлатився виковий килим (Вирган, Квіт. береги, 1950, 156); Глухими городами Корж вибрався нагору і пішов навпростець через скошене викове поле (Добр., Тече річка.., 1961, 282). Словник української мови в 11 томах