1. Великий тлумачний словник сучасної мови

виколупувати

виколу́пувати

-ую, -уєш, недок., виколупати, -аю, -аєш, док., перех.

Колупаючи, витягати, виймати що-небудь.

|| Колупаючи, робити виїмку в чому-небудь.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виколупувати — виколу́пувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. виколупувати — ВИКОЛУ́ПУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́КОЛУПАТИ, аю, аєш, док., що. Колупаючи, витягати, виймати що-небудь. Йому було приємно, що всі дивились, як він кусав пиріг і виколупував пальцем зсередини сливи (М. Словник української мови у 20 томах
  3. виколупувати — див. колоти Словник синонімів Вусика
  4. виколупувати — ВИКОЛУ́ПУВАТИ (колупаючи, витягати, виймати що-небудь), ВИДЛУ́БУВАТИ, ВИКОПИ́РСУВАТИ розм. — Док.: ви́колупати, ви́длубати, ви́копирсати, ви́скіпати розм. Марина сиділа на ослінчику й виколупувала носком черевика з землі камінець (Ю. Словник синонімів української мови
  5. виколупувати — ВИКОЛУ́ПУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́КОЛУПАТИ, аю, аєш, док., перех. Колупаючи, витягати, виймати що-небудь. Йому було приємно, що всі дивились, як він кусав пиріг і виколупував пальцем з середини сливи (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  6. виколупувати — Виколупувати, -пую, -єш сов. в. виколупати, -паю, -єш, виколупнути, -ну, -неш, гл. Выковыривать, выковырять. Хоч із-за нігтя виколупни, та дай. Ном. № 2691. Словник української мови Грінченка