викопчувати
вико́пчувати
-ую, -уєш, недок., викоптити, -пчу, -птиш, док., перех.
1》 Пров'ялювати в диму, коптити в достатній мірі.
2》 Вкривати шаром кіптю.
|| Кіптявою наносити знак, малюнок і т. ін.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- викопчувати — вико́пчувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- викопчувати — ВИКО́ПЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́КОПТИТИ, пчу, птиш, док., кого, що. 1. Пров'ялювати в диму, коптити в достатній мірі. Він уже уявив собі вмить спілку з хмизоносом, брався вже постачати дичину, а той аби тільки викопчував її на своїх сорока димах (П. Словник української мови у 20 томах
- викопчувати — КОПТИ́ТИ (приготовляти продукти харчування — рибу, м'ясо тощо, прив'ялюючи їх у диму), ЗАКО́ПЧУВАТИ, ВИКО́ПЧУВАТИ, ЗАДИ́МЛЮВАТИ розм., ПРОДИ́МЛЮВАТИ розм., ВУ́ДИТИ діал. — Док.: закопти́ти, ви́коптити, задими́ти, продими́ти. Словник синонімів української мови
- викопчувати — ВИКО́ПЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́КОПТИТИ, пчу, птиш, док., перех. 1. Пров’ялювати в диму, коптити в достатній мірі. 2. Вкривати шаром кіптю; // Кіптявою наносити знак, малюнок і т. ін. Стара злізла на ослін і, піднявши вгору свічку, сажею викоптила над дверима чорний хрест (Донч., III, 1956, 96). Словник української мови в 11 томах