1. Словник синонімів української мови

викопчувати

КОПТИ́ТИ (приготовляти продукти харчування — рибу, м'ясо тощо, прив'ялюючи їх у диму), ЗАКО́ПЧУВАТИ, ВИКО́ПЧУВАТИ, ЗАДИ́МЛЮВАТИ розм., ПРОДИ́МЛЮВАТИ розм., ВУ́ДИТИ діал. — Док.: закопти́ти, ви́коптити, задими́ти, продими́ти. Олександр оповів, як вони приготовляють сирки, як їх коптять над вогнищем на прутті (В. Гжицький); Одні (уходчики) рибалчили, інші полювали, треті — солили й сушили, в'ялили й задимлювали рибу та птицю на зиму (З. Тулуб); І ще через одно наше місто славне: тут вудять дуже смачні шинки (О. Маковей).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. викопчувати — вико́пчувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. викопчувати — -ую, -уєш, недок., викоптити, -пчу, -птиш, док., перех. 1》 Пров'ялювати в диму, коптити в достатній мірі. 2》 Вкривати шаром кіптю. || Кіптявою наносити знак, малюнок і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. викопчувати — ВИКО́ПЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́КОПТИТИ, пчу, птиш, док., кого, що. 1. Пров'ялювати в диму, коптити в достатній мірі. Він уже уявив собі вмить спілку з хмизоносом, брався вже постачати дичину, а той аби тільки викопчував її на своїх сорока димах (П. Словник української мови у 20 томах
  4. викопчувати — ВИКО́ПЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́КОПТИТИ, пчу, птиш, док., перех. 1. Пров’ялювати в диму, коптити в достатній мірі. 2. Вкривати шаром кіптю; // Кіптявою наносити знак, малюнок і т. ін. Стара злізла на ослін і, піднявши вгору свічку, сажею викоптила над дверима чорний хрест (Донч., III, 1956, 96). Словник української мови в 11 томах