1. Великий тлумачний словник сучасної мови

викривальник

викрива́льник

-а, ч.

Той, хто викриває кого-, що-небудь (див. викривати 1), 2)).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. викривальник — викрива́льник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. викривальник — ВИКРИВА́ЛЬНИК, а, ч. Те саме, що викрива́ч. Іронія полягає в тому, що найзатятіші викривальники тоталітарного минулого відтворюють характерні для тоталітаризму ментальні моделі (з публіц. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. викривальник — ВИКРИВА́Ч (той, хто викриває кого-, що-небудь), ВИКРИВА́ЛЬНИК, ВИЯ́ВНИК. Життя й діяльність Сковороди,.. викривача самодержавного гніту, можна без перебільшення вважати героїчним подвигом (із журналу); Викривальник тоталітарної системи. Словник синонімів української мови
  4. викривальник — ВИКРИВА́ЛЬНИК, а, ч. Той, хто викриває кого-, що-небудь ( див. викрива́ти 1, 2). Словник української мови в 11 томах