викривальник
ВИКРИВА́ЛЬНИК, а, ч.
Те саме, що викрива́ч.
Іронія полягає в тому, що найзатятіші викривальники тоталітарного минулого відтворюють характерні для тоталітаризму ментальні моделі (з публіц. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- викривальник — викрива́льник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- викривальник — -а, ч. Той, хто викриває кого-, що-небудь (див. викривати 1), 2)). Великий тлумачний словник сучасної мови
- викривальник — ВИКРИВА́Ч (той, хто викриває кого-, що-небудь), ВИКРИВА́ЛЬНИК, ВИЯ́ВНИК. Життя й діяльність Сковороди,.. викривача самодержавного гніту, можна без перебільшення вважати героїчним подвигом (із журналу); Викривальник тоталітарної системи. Словник синонімів української мови
- викривальник — ВИКРИВА́ЛЬНИК, а, ч. Той, хто викриває кого-, що-небудь ( див. викрива́ти 1, 2). Словник української мови в 11 томах