викривач
викрива́ч
-а, ч.
Той, хто викриває кого-, що-небудь (див. викривати 1), 2)).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- викривач — викрива́ч іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- викривач — ВИКРИВА́Ч, а́, ч. Той, хто викриває кого-, що-небудь. Не було вже в живих освіченого Макарія. Помер, не дочекавшись першої друкованої книги, і натхненний учений, палкий викривач панів та бояр Максим Грек (О. Словник української мови у 20 томах
- викривач — ВИКРИВА́Ч (той, хто викриває кого-, що-небудь), ВИКРИВА́ЛЬНИК, ВИЯ́ВНИК. Життя й діяльність Сковороди,.. викривача самодержавного гніту, можна без перебільшення вважати героїчним подвигом (із журналу); Викривальник тоталітарної системи. Словник синонімів української мови
- викривач — ВИКРИВА́Ч, а́, ч. Той, хто викриває кого-, що-небудь ( див. викрива́ти 1, 2). Не було вже в живих освіченого Макарія. Помер, не дочекавшись першої друкованої книги, і натхненний учений, палкий викривач панів та бояр Максим Грек (Ів. Словник української мови в 11 томах