викручувати

викру́чувати

-ую, -уєш, недок., викрутити, -учу, -утиш, док.

1》 перех. Вигвинчувати, виймати, висувати що-небудь вкручене.

2》 перех. Скручуючи мокру тканину, видавлювати воду або іншу рідину.

3》 перех. Повертаючи в неприродне положення, пошкоджувати, порушувати сполучення в суглобах (про руку, ногу і т. ін.).

4》 тільки недок., неперех., чим. Робити верткі рухи (тілом, якоюсь частиною тіла).

5》 перех., перен., розм. За допомогою хитрощів здійснювати що-небудь, домагатися чогось.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

викручувати — викру́чувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
викручувати — ВИКРУ́ЧУВАТИ, чую, чуєш, недок., ВИ́КРУТИТИ, учу, утиш, док. 1. що. Вигвинчувати, виймати, висувати що-небудь. Він викручує помалу скляну затичку і нюхає настій гірського зілля (П. Колесник); Його мати підійшла до лампи й викрутила ґнотика (П. Панч). Словник української мови у 20 томах
викручувати — див. витискувати; свердлити Словник синонімів Вусика
викручувати — ВИ́ВЕРНУТИ (про руку, ногу тощо — повернути в неприродне положення, часто ушкоджуючи), ВИ́КРУТИТИ, СКРУТИ́ТИ, ПІДВЕРНУ́ТИ (про ногу). — Недок.: виверта́ти, викру́чувати, скру́чувати, підверта́ти. Словник синонімів української мови
викручувати — Викру́чувати, -кру́чую, -чуєш, -чує Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
викручувати — ВИКРУ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́КРУТИТИ, учу, утиш, док. 1. перех. Вигвинчувати, виймати, висувати що-небудь вкручене. Він викручує помалу скляну затичку і нюхає настій гірського зілля (Кол., Терен.. Словник української мови в 11 томах
викручувати — Викручувати, -чую, -єш сов. в. викрутити, -чу, -тиш, гл. 1) Выкручивать, выкрутить, выжимать, выжать. Сорочка мокрісінька, — хоть викрути. Лебед. у. 2) Вырывать, вырвать. А молода бондарочка тих жартів не знала, — праву ручку викрутила, та й по личку втяла. Гол. 3) — ногу. Свихнуть, вывихнуть. Словник української мови Грінченка