1. Великий тлумачний словник сучасної мови

викінчувальний

викі́нчувальний

-а, -е.

Пов'язаний з викінченням. Викінчувальні роботи.

|| Признач. для викінчення. Викінчувальні верстати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. викінчувальний — викі́нчувальний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. викінчувальний — ВИКІ́НЧУВАЛЬНИЙ, а, е. Пов'язаний із викінченням. Наведено результати теоретичних та експериментальних досліджень у галузі створення і впровадження у промисловість систем автоматичного керування... Словник української мови у 20 томах
  3. викінчувальний — ВИКІ́НЧУВАЛЬНИЙ, а, е. Пов’язаний з викінченням. Викінчувальні роботи; // Признач. для викінчення. Викінчувальні верстати. Словник української мови в 11 томах