вилицюватий
вилицюва́тий
-а, -е.
З великими, випнутими вилицями.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вилицюватий — вилицюва́тий прикметник Орфографічний словник української мови
- вилицюватий — ВИЛИЦЮВА́ТИЙ, а, е. Із великими, випнутими вилицями. Його вилицювате обличчя сяяло цікавістю (В. Кучер); Попереду скакав вилицюватий татарський тисячник у плескуватій волохатій шапці (А. Хижняк); Миронові вилицюваті щоки набігли ґудзами, він підвівся (Р. Іваничук). Словник української мови у 20 томах
- вилицюватий — ВИЛИЦЮВА́ТИЙ, а, е. З великими, випнутими вилицями. Його вилицювате обличчя сяяло цікавістю (Кучер, Зол. руки, 1948, 14); Попереду скакав вилицюватий татарський тисячник у плескуватій волохатій шапці (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 589). Словник української мови в 11 томах