виманіжити
ви́маніжити
-жу, -жиш, док., розм.
1》 Сильно побити; відлупцювати.
2》 Змучити працею, виснажити.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- виманіжити — ви́маніжити дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- виманіжити — ВИ́МАНІЖИТИ, жу, жиш, док., кого, розм. 1. Сильно побити; відлупцювати. Мірошник як візьме набивачку, давай її [бабу] сповідати, виманіжив добре та й пустив (з казки). 2. заст. Змучити працею, виснажити. Виманіжив коней, аж мокрі (Сл. Гр.). Словник української мови у 20 томах
- виманіжити — ВИСНА́ЖУВАТИ (позбавляти сили, робити безсилим, змарнілим), ЗНЕСИ́ЛЮВАТИ, ОСЛА́БЛЮВАТИ, ЗМУ́ЧУВАТИ, ВИСУ́ШУВАТИ, ЗАМУ́ЧУВАТИ, НИ́ЩИТИ, ЗАСУ́ШУВАТИ, СУШИ́ТИ, ОСЛАБЛЯ́ТИ, ВИМО́ТУВАТИ, ПІДТО́ЧУВАТИ, ПІДТИНА́ТИ, ВИСИСА́ТИ, ВИВ'Я́ЛЮВАТИ рідше... Словник синонімів української мови
- виманіжити — ВИ́МАНІЖИТИ, жу, жиш, док., розм. 1. Сильно побити; відлупцювати. Той [мірошник] як візьме набивачку, давай її сповідати, виманіжив добре та й пустив (Укр.. казки, легенди.., 1957, 488). 2. Змучити працею, виснажити. Виманіжив коней, аж мокрі (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах
- виманіжити — Ви́маніжити, -жу, -жиш гл. 1) Отколотить, побить. Виманіжте добре, та й пустив. Мнж. 104. 2) Измучить работой. Виманіжив коней, аж мокрі. Словник української мови Грінченка